її безлисті руки
ліхтар січе поривчасто не зовсім справним душем
увіткнутим в невистиглий ще пудинг підворіть
вагаючись чи він комусь в таку негоду мусить
то сріблом спалахне, то жовчю закипить
перетравивши денну наддозу пасажирів
гримить й незвично світиться прозорістю трамвай
за ним хвости криваві у світлі габаритів
підлизує імла і шамкає "стривай"
паруючі камфорки тавроподібних люків
розігрівають вимоклі кудлаті біляші
на проводи для осені, чиї безлисті руки
здаватимуть паролі замурзаній зимі